А сотню вже зустріли небеса…
Летіти легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішена сльоза…
А батько сина ще не відпускав…
Й заплакав Бог, п
обач
ивши загін –...
Показати більше...Летіти легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішена сльоза…
А батько сина ще не відпускав…
Й заплакав Бог, п
обач
А сотню вже зустріли небеса…
Летіти легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішена сльоза…
А батько сина ще не відпускав…
Й заплакав Бог, побачивши загін –...
Спереду – сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній – сивий-сивий…
І рани їхні вже не їм болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Л.МаксиЦими днями ми відзначаєм сумну річницю трагічних подій, що відбулися в центрі Києва 18-20 лютого 2014 року. З 21 лютого загиблих мітингувальників Майдану офіційна влада України юридично визнала жертвами. Цього дня на Майдані відбулось прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею».
Революція Гідності та російсько-українська війна на сході країни стали переломними історичними подіями. Події на Майдані та на східному фронті проявили вражаючу незламність, патріотизм та хоробрість українських захисників, які ціною свого здоров’я і життя боронять від агресора незалежність та цілісність нашої країни. До другої річниці загибелі Небесної Сотні в читальному залі міської центральної бібліотеки для дорослих ім. Бориса Антоненко – Давидовича організована виставка – пам’ять: «Історія Нескорених».
Герої справді не помирають, але пам`ять про них має властивість розчинятися з плином часу, зі зміною поколінь, чи ще прикріше, навіть не затримуватись у серцях і головах сучасників. Помиляються ті, хто вважає, що тільки гарні слова і поіменна згадка загиблих – це максимум. Наша шана криється у продовженні боротьби за ідею бути вільними. «Колись настане день, закінчиться війна…», - співає Святослав Вакарчук. Та ті, кого забрали небеса уже не повернуться. Героїчна самопожертва звичайних людей повинна спонукати до безмежної гордості і жаги виправдати цю невинну кров.
Необхідно розуміти, що останній подих Небесної Сотні був задля кожного з нас і з надією на нас. Ми не знаємо, що чекає на нас у майбутньому, та тільки за нами право його створювати уже сьогодні. У це вірив кожен Герой Небесної Сотні, хто цього майбутнього уже не зможе побачити, але чия смерть дала йому початок.
Показати більше...
Летіти легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішена сльоза…
А батько сина ще не відпускав…
Й заплакав Бог, побачивши загін –...
Спереду – сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній – сивий-сивий…
І рани їхні вже не їм болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Л.МаксиЦими днями ми відзначаєм сумну річницю трагічних подій, що відбулися в центрі Києва 18-20 лютого 2014 року. З 21 лютого загиблих мітингувальників Майдану офіційна влада України юридично визнала жертвами. Цього дня на Майдані відбулось прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею».
Революція Гідності та російсько-українська війна на сході країни стали переломними історичними подіями. Події на Майдані та на східному фронті проявили вражаючу незламність, патріотизм та хоробрість українських захисників, які ціною свого здоров’я і життя боронять від агресора незалежність та цілісність нашої країни. До другої річниці загибелі Небесної Сотні в читальному залі міської центральної бібліотеки для дорослих ім. Бориса Антоненко – Давидовича організована виставка – пам’ять: «Історія Нескорених».
Герої справді не помирають, але пам`ять про них має властивість розчинятися з плином часу, зі зміною поколінь, чи ще прикріше, навіть не затримуватись у серцях і головах сучасників. Помиляються ті, хто вважає, що тільки гарні слова і поіменна згадка загиблих – це максимум. Наша шана криється у продовженні боротьби за ідею бути вільними. «Колись настане день, закінчиться війна…», - співає Святослав Вакарчук. Та ті, кого забрали небеса уже не повернуться. Героїчна самопожертва звичайних людей повинна спонукати до безмежної гордості і жаги виправдати цю невинну кров.
Необхідно розуміти, що останній подих Небесної Сотні був задля кожного з нас і з надією на нас. Ми не знаємо, що чекає на нас у майбутньому, та тільки за нами право його створювати уже сьогодні. У це вірив кожен Герой Небесної Сотні, хто цього майбутнього уже не зможе побачити, але чия смерть дала йому початок.
Показати більше...
Спереду – сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній – сивий-сивий…
І рани їхні вже не їм болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Л.Максимлюк
Цими днями ми відзначаєм сумну річницю трагічних подій, що відбулися в центрі Києва 18-20 лютого 2014 року. З 21 лютого загиблих мітингувальників Майдану офіційна влада України юридично визнала жертвами. Цього дня на Майдані відбулось прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею».
Революція Гідності та російсько-українська війна на сході країни стали переломними історичними подіями. Події на Майдані та на східному фронті проявили вражаючу незламність, патріотизм та хоробрість українських захисників, які ціною свого здоров’я і життя боронять від агресора незалежність та цілісність нашої країни. До другої річниці загибелі Небесної сотні в бібліотеці села Керецьки організована виставка – пам’ять: «Історія Нескорених».
Герої справді не помирають, але пам`ять про них має властивість розчинятися з плином часу, зі зміною поколінь, чи ще прикріше, навіть не затримуватись у серцях і головах сучасників. Помиляються ті, хто вважає, що тільки гарні слова і поіменна згадка загиблих – це максимум. Наша шана криється у продовженні боротьби за ідею бути вільними. «Колись настане день, закінчиться війна…», - співає Святослав Вакарчук. Та ті, кого забрали небеса уже не повернуться. Героїчна самопожертва звичайних людей повинна спонукати до безмежної гордості і жаги виправдати цю невинну кров.
Необхідно розуміти, що останній подих Небесної Сотні був задля кожного з нас і з надією на нас. Ми не знаємо, що чекає на нас у майбутньому, та тільки за нами право його створювати уже сьогодні. У це вірив кожен Герой Небесної Сотні, хто цього майбутнього уже не зможе побачити, але чия смерть дала йому початок.